КАРПАТИ

Українські Карпати охоплюють передгір’я та гірську частину Карпатських гір на південному заході України. У межах України Карпати простягаються смугою завдовжки 280 км і завширшки 100–110 км. Область Українських Карпат поділяється на три частини, які мають значні відмінності у природних умовах: Передкарпаття, гірські Карпати і Закарпаття.

Гірська система Карпат — середньовисотні гори з пересічною висотою близько 1000 м, тільки окремі вершини мають висоту понад 2000 м; усі вони розташовані в масиві Чорногора. Найвища вершина — гора Говерла (2061 м) — найвища в Україні. Утворені в Альпійський період горотворення (а отже, молоді гори) із переважанням у складі вапняків, доломітів, крейдового флішу, ці гори мають пологі схили й округлі вершини, чим зовнішньо нагадують старі гори.

Внаслідок значних перепадів висот у Карпатах спостерігається вертикальна поясність природних умов. Клімат Карпат визначається географічним положенням гір та їхньою висотою над рівнем моря. У Передкарпатті клімат подібний до такого ж в інших частинах України на тій же географічній широті; у гірській частині він холодніший і вологіший, а в Закарпатті — набагато тепліший (гори захищають низовину від проникнення арктичних повітряних мас).

Із підняттям на кожні 100 м літо запізнюється на 8–10 днів і на 5–6 тижнів раніше закінчується. У замкнутих зниженнях спостерігається інверсія температур — температура повітря в них може бути набагато нижчою, ніж у навколишніх горах. Це відбувається тому, що важке холодне повітря нерідко застоюється у зниженнях.

У Карпатах випадає найбільша кількість опадів в Україні. У передгір’ях вона становить 650–800 мм на рік, а найбільш підвищені масиви і вершини гір отримують понад 1500 мм опадів. Під впливом водних потоків формуються селі, а навесні сходять лавини (найчастіше у Чорногорі).

У Карпатах сформувалася густа річкова мережа. Річки Українських Карпат належать до басейнів Дністра, Дунаю й Вісли. На карпатських річках багато водоспадів, найвідоміший з них — Яремчанський на річці Прут. У Карпатах багато озер. Вони, як правило, невеликі за площею, але дуже мальовничі. Найбільшим з них є озеро Синевир.

Рослинність у Карпатах підпорядкована закону вертикальної поясності. На рівнинах Передкарпаття і Закарпаття рослинність лісостепова — степові ділянки (найчастіше розорані) чергуються з лісовими масивами. Гірські Карпати — найбільший лісовий регіон України (понад 15 % всіх лісовкритих площ). У передгір’ях ростуть мішані ліси з дуба, граба, ялиці, на висоті 600–1200 м — букові та буково-ялинові ліси, 1200–1500 м — ялиново-смерекові ліси, вище 1500 м поширені рідколісся з ялівцю, карликової вільхи, сосни гірської та альпійські луки (полонини).

Закономірності у висотно-поясній зміні кліматичних умов і ґрунтово-рослинного покриву відбивають складність ландшафтного різноманіття Українських Карпат.
У передгір’ях переважають ландшафти передгірських акумулятивно-денудаційних рівнин з ялицево-дубово-буковими лісами. Частина території зайнята сільськогосподарськими угіддями. Дерново-підзолисті та буроземно-підзолисті ґрунти є панівними в регіоні.

Для Вододільно-Верховинських Карпат характерні слабо- й середньопідзолисті буроземи і дерново-буроземні підзолисті ґрунти. Значні площі займають вторинні луки й орні землі, які найбільше поширені на верховинах. Для Вулканічних Карпат значне поширення мають середньогірські ландшафтні місцевості із середньопідзолистими щебенюватими буроземами з буковими та смереково-ялиновими лісами. Переважно використовуються в лісовому господарстві та рекреації.

Для Закарпаття характерні ландшафти низькотерасових слабодренованих рівнин з дерновими опідзоленими глейовими, лучно-болотними і болотними ґрунтами. На них вирощують соняшник, тютюн, виноград і садові культури. Ці ґрунти досить родючі. Для полонин, що являють собою вирівняні, злегка хвилясті, високо підняті безлісі поверхні, характерні гірсько-лучні та торф’янисті ґрунти, вкриті трав’янистою рослинністю, чагарниками та лишайниками. Природна рослинність представлена субальпійськими видами. Полонини широко і довго використовують як літні пасовища та сіножаті.

Під впливом діяльності людини лісистість Українських Карпат зменшилась приблизно у 1,5 разу, змінився гідрологічний режим і видовий склад лісів. І якщо в минулому ліси вкривали 95 % території Українських Карпат, то зараз — близько 40 %.