ЗОНА МІШАНИХ (ХВОЙНО-ШИРОКОЛИСТЯНИХ) ЛІСІВ
Зона мішаних лісів розташована у північній частині України (20 % території країни). Це Українське Полісся. Його південна межа проходить приблизно по лінії Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Житомир — Київ — Ніжин — Глухів.
Зона мішаних лісів лежить у південній частині Поліської низовини. Територія низовини майже пласка, з невеликим похилом до Дніпра і Прип’яті. Абсолютні висоти коливаються тут переважно від 90 до 200 м, найбільша висота — 316 м (Словечансько-Овруцький кряж). На рельєф території значний вплив мав льодовик, який сформував моренні горби (залишені льодовиком відклади); піщані (зандрові) поля, утворені талими водами льодовика; відшліфовані камені-валуни, принесені льодовиком з півночі материка. Перевіяні вітром піски утворюють дюни — піщані горби завдовжки до 5 км, завширшки до 18 км.
Характерною рисою Полісся є заболоченість; найбільше болота поширені у західній та північній частинах.
Клімат зони помірний континентальний. Тут випадає найбільше опадів серед рівнинних регіонів (600–700 мм на рік), а за невеликої випаровуваності зволоження надмірне.
У зоні сформувалася густа річкова мережа. Це річки Дніпро, Десна; а також Случ, Турія, Стир, Горинь, Словечна, Уж — притоки Прип’яті. На території Полісся найбільше в Україні природних озер. У його північно-західній частині лежать Шацькі озера, які мають переважно карстове і льодовикове походження. Найбільшими з них є озера Світязь і Пулемецьке. Уздовж річок на заболочених низовинах безліч дрібних озер, переважно стариць (залишків русел).
На території Полісся провідну роль відіграють ліси із сосною, дубом, березою, вільхою, осикою, грабом. Характерним елементом природи зони мішаних лісів є болота.
Ландшафти зони мішаних лісів дуже різноманітні. Основну роль відіграють низовинні рівнини, часто заболочені. Домінують дерново-підзолисті ґрунти, які найчастіше представлені дерново-слабопідзолистими і дерново-середньопідзолистими. Дерново-слабопідзолисті ґрунти поширені на піщаних річкових терасах і водно-льодовикових рівнинах. Дерново-середньопідзолисті ґрунти займають переважно вододільні простори, складені супіщаними водно-льодовиковими та льодовиковими відкладами. Поширені також дерново-підзолисті глеюваті й глейові ґрунти, які утворюються в умовах надмірного зволоження за наявності глинистого водотриву. У річкових долинах та зниженнях поширені дерново-глейові та лучні ґрунти, болотні ґрунти займають в основному давні річкові долини та улоговини. Значні площі цих ґрунтів зайняті лісом, частина осушена і використовується для посівів сільськогосподарських культур.
Зона мішаних хвойно-широколистяних лісів зазнала значних змін внаслідок посиленого сільськогосподарського освоєння земель та ведення промислових лісозаготівель. У наш час сільськогосподарські землі охоплюють понад 75 % площі Полісся. Величезні зміни відбулися в природних ландшафтах після осушення людиною боліт і випрямлення русел річок. Значна частина ландшафтів зони постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Місце: вододіл поблизу села Сингаї Коростенського району Житомирської області (1,5 км на схід), за 250 м на північ від траси Е373.
Рельєф: акумулятивна льодовикова та водно-льодовикова рівнина.
Ландшафт: рівнина з малопотужним антропогеновим покривом на докембрійських кристалічних породах. За фізико-географічним районуванням це Житомирське Полісся зони мішаних лісів.
Клімат: центральний кліматичний район Північної атлантико-континентальної кліматичної області.
Ґрунт:
ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТИЙ ҐРУНТ
У межах лісопосадки з дубом, кленом, сосною.
Генетичні горизонти:
Н дер. — 0,0–0,05 м — дернина темно-сіра, щільна, пилувато-розсипчаста, легкосуглиниста. Велика кількість корінців трав.
E(h) — 0,05–0,5 м — світло-сірий, грудкувато-пилуватий, має багато відмитих від гумусових і глинистих речовин зерен кварцу, які надають горизонту білястого відтінку. Велика кількість корінців дерев, матеріал горизонту легкосуглинистий, опіщанений, вилугуваний від карбонатів, наявна присипка SiO2. Перехід різкий по ущільненню матеріалу та зміні кольору на яскраво-бурий до червоного, межа слабохвиляста, затічна.
I — 0,5–1,2 м — яскраво-бурий, до низу стає червонувато-бурим. У верхній частині з окремими клинами піску, відмитого від глинистих речовин. Матеріал щільний, від середнього до важкого суглинку, грудкувато-призматична структура із вмитими зернами гумусу по всьому горизонту. Перехід поступовий по зменшенню щільності та появі білястих плям, межа хвиляста.
Ip — 1,2–1,45 м — червонувато-сизо-бурий матеріал, менш щільний за попередній, середній суглинок, опіщанений наявністю моренного матеріалу породи, структура грудкувато-призматично-розсипчаста. Наявні залишки корінців дерев. Перехід поступовий по зменшенню щільності та збільшенню кількості білястих плям, межа хвиляста.
Pi — 1,45–1,5 м — сизий до білястого матеріал, легкосуглинистий.
По всьому профілю ґрунту трапляються валуни і галька, що свідчить про те, що ґрунт сформувався на моренних відкладах.
Ґрунт:
ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТИЙ ҐРУНТ
У межах сільськогосподарського поля (на момент дослідження скошені злакові).
Морфологічно відрізняється елювіальним горизонтом, а також щільністю ілювіального горизонту. Внаслідок невеликої щільності по профілю в нижній частині присутні ходи землериїв з жовтим (піщаним) матеріалом.
Генетичні горизонти:
НЕ орн. — 0,0–0,4 м — від темно-сірого до світло-сірого матеріал.
I — 0,4–1,05 м — яскраво-бурий, до низу стає червонувато-бурим. У верхній частині з окремими клинами піску, відмитого від глинистих речовин. Матеріал щільний, від середнього до важкого суглинку, грудкувато-призматична структура із вмитими зернами гумусу по всьому горизонту. Перехід поступовий по зменшенню щільності та появі білястих плям, межа хвиляста.
Ip — 1,05–1,45 м — червонувато-сизо-бурий матеріал, менш щільний за попередній, середній суглинок, опіщанений наявністю моренного матеріалу породи, структура грудкувато-призматично-розсипчаста. Наявні залишки корінців дерев. Перехід поступовий по зменшенню щільності та збільшенню кількості білястих плям, межа хвиляста.
Pi — 1,45–1,6 м — сизий до білястого матеріал, легкосуглинистий.
По всьому профілю ґрунту трапляються валуни і галька, що свідчить про те, що ґрунт сформувався на моренних відкладах.
